Господь до праці нас призвав
І кожному таланти дав
Один і два,кому і п"ять
Іх нам потрібно в хід пускать
Одним Він голос дав для співу,
Щоб величалось Його ім"я
Братам Він ввірив своє Слово
Щоби завжди були готові
Звіщать Господню благодать
І грішників з гріхів звільнять
А тим,що п"ть Він дав молитву
В проломі,щоб стояли,в битві
І за левитів,що співають,
За тих,що Істину звіщають
І по усіх куточках світу
Несуть благую людям вістку
Ця праця ніби не помітна
Та пастирству вона подібна
І потребує вдвічі сили
Любові Божоі і віри крила
Тут рук не можна опустити
Аби нікого не згубити
Гонити треба сумнів,страх
І на молитвених руках
Донести до престолу Бога
Тих,хто знеміг в земній дорозі
За це ім тут вже людська вдячність
А в небесах вінець найкращий
Приймуть вони з Господніх рук
За свій нелегкий Божий труд
Хай скільки хто талантів має
В свій час Господь за всі спитає
Як кожен з нас іх уживав
Придбав,що ним,чи закопав
Трудімся друзі,всі сумлінно
Бо прийде день той неодмінно
Коли вернеться наш Господар
Для вірних буде нагорода
Й слова почують сокровенні:
-"Ввійди мій раб благословенний,
У радість Пана Твойого!"
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Родина моя белая , как я... - Николай Зимин Пишу о своей Родине - Донбассе,где сейчас труднейшее положение.Мой город умирает в прямом смысле слова. Люди выживают в невероятно трудных условиях. Холод,дороговизна страшная.Безразличие власть имущих к проблемам Донецкого региона привело к полному физическому и духовному обнищанию.Не мог остаться равнодушным.Отзвуком этому - это стихотворение.Очень люблю свой край и молюсь за его новое экономическое, духовное процветание.
Родина моя , белая , как я ,
Видеть больно белую мне грусть.
Белою горячой белого стиха
За тебя , родная , заступлюсь.
